В АмстерДам

Місто ХХХ

понеділок, 23 червня 2025 р.

TOC

Інтро

Короткий переліт, симпатичний аеропорт, близько до міста, і залізнична станція просто в ньому.

Прикордонник привітався з посмішкою і перепитав, куди я їду. В Амстердам. Так, але для чого? «There’s a conference tomorrow». «Oh, there’s a conference tomorrow?» Підозріло усміхається, ніби в мене на лобі написано, що я їду вживати і пісяти в їхні гарні амстердамські канали.

Поїзд з аеропорту швидкий, сучасний і зручний - домчав прямо до Amsterdam Centraal.

Вийшов з вокзалу, і мене ледь не зніс потік велосипедів. Калейдоскоп велосипедів усієї можливої різноманітності. Вони всюди, миготять перед очима, і під кінець другого дня вже почали харити. Переходячи велодоріжку, згадав інструкції одного індуса щодо мопедів в Азії: переходити повільно і передбачувано, з постійною швидкістю, і не дивитись водіям в очі - інакше вони сприймуть це як виклик.

Звідти ж, з Centraal, ходить паром на інший берег, до Buiksloterweg. Поки я шукав, як за нього заплатити, - він відійшов. Вдруге мене не обдурити, і я завбачливо питаю одного з велосипедистів у черзі. «Relax, it’s free» - день став трішки кращим.

Systems Distributed

Зупинився в YOTEL в Amsterdam Noord, за 10 хвилин пішки від Eye Museum. Затишно і комфортно, а ліжко з пульта перетворюється на диван - таке бачу вперше.

Там же подивився They Live. Класична наукова фантастика: головний герой крутий, а сюжет оригінальний - не те що сучасні тричі пережовані ідеї. Потім знайшов оповідання, за яким зняли фільм, - «Eight O’Clock in the Morning» Рея Нельсона - і прочитав його дорогою додому.

Eye Museum дуже класний: будівля незвичної багатокутної форми. Саме там два дні проходила конференція Systems Distributed від TigerBeetle. Більшість доповідей були цікаві. Особливо сподобалась Big Data and AI at the CERN LHC від Thea Klaeboe Aarrestad (ETH Zürich) - про обробку даних на коллайдері. Спеціальні ASIC-чипи, шалені обсяги даних. Мозок просто вибухає.

Родзинкою, звісно, була презентація організатора - Joran Dirk Greef виступав останнім і демонстрував, яка крута в них фінансова база даних. Переконливі бенчмарки і дуже якісний відеоряд: плавна анімація перетікала в демо на їхньому власному ігровому движку, написаному на Zig.

Одну з презентацій я проспав. Вона була просто нудна, а після першого дня хилило в сон.

В перервах була смачна кава, а ввечері ходили з колегами на вечерю. Пощастило познайомитись з Lucian - місцевим розробником-віртуозом. Приємний і привітний ентузіаст програмування. І, як багато хто з нас, вивчав програмування сам, без профільної освіти. Він влаштував нам міні-екскурсію і показав місцеву кухню: якесь пюре з фрикадельками - не пам’ятаю, як називається, але коли голодний, дуже непогано.

В останній день конференції після спільного обіду Lucian провів мене через усе місто майже до самого готелю. Говорили про відмінності мов програмування, про місця й музеї Амстердаму, до яких я так і не дійшов. Година прогулянки пролетіла непомітно.

В квартал червоних ліхтарів я не ходив - просто не цікавило. Lucian каже, що раніше він був більший. Один знайомий розповів, як під час першого візиту, коли приїжджав складати якісь іспити, накурився, заблукав у кварталі червоних ліхтарів, не міг знайти виходу і сидів на краю каналу - розгублений і злий.

Канали і символи

Амстердам міг би бути як будь-яке інше велике європейське місто, якби не канали. Сучасні новобудови на околицях і невисокі миловидні історичні будиночки в центрі. Але замість вулиць між цими будиночками - ви вгадали, канали.

Вони нагадали Дельфт, інше голландське місто, де я був пару місяців тому. Все те саме, тільки тут канали ширші, як і тротуари вздовж них, і більше пабів. Чи в Європі вони називаються барами? Плавучі будинки виглядають більшими, ніж у Лондоні, - по-багатому.

І скрізь ХХХ: від герба міста до пляшок з водою. Як не дивно, це не про sex, а три Андріївські хрести.

Останні два дні жив у Dutch Design Hotel Vondelpark: чудова локація, крихітні номери і купа волосся в душі - гидота. На вихідних заходив у Moods Coffee & Brunch - гарне місце, смачна їжа і прикольна концепція: кав’ярня зі спортзалом. Чи то спортзал з кав’ярнею?

Збирався попрацювати в центральній бібліотеці OBA, а натомість лазив поверхами і дивився у вікна. Справжнє «третє місце»: люди читають, працюють з ноутбуками, чілять (як я). З верхнього поверху видно центр Амстердама, а особливо сподобався вид на NEMO - науковий музей виглядає цікаво.

Додому

Лондон - мій дім відтоді, як я переїхав сюди 5 років тому. Після найдовшого в році дня, проведеного в Амстердамі, де все трішки по-іншому, столиця Британії зустріла сонцем, легким бризом і свіжим повітрям. Ультрафіолет тут не смажить шкіру безжально, як на континенті, а підбадьорливо плескає по плечу: «there-there».

Польові нотатки

  • Третього дня помітив, як тихо на вулицях: дуже мало пердячих авто-мотобілістів з мікрочленами.
  • Громадський транспорт зручний і новіший, ніж у Лондоні. Щоправда, у трамваї величезна будка контролера - там могли б бути 5 місць. Хоча можна просто тапнути карткою, принаймні я так робив, коли помітив термінали на вході.
  • Багато палять. Як не дивно - звичайні цигарки. В Лондоні я чув більше трави, ніж в Амстердамі.
  • Всюди молодь: на вулицях, у парках, у закладах. Чи це місто студентів, чи вони всі так гарно виглядають.
  • Безхатьків майже немає, порівняно з Парижем, Лондоном чи Римом. Чи то вони всі пливуть до Британії, чи я був у хороших районах.
  • Після OBA вирішив перевірити бібліотеки в центрі Лондона.
  • За 4 дні в мене нічого не вкрали, попри застереження всіх знайомих, хто бував в Амстердамі. Вважаю це успіхом.
  • Бутерброд з оселедцем так і не спробував - надто спекотно для вуличної їжі з рибою. Наступного разу.
  • Lucian порадив Monnickendam - типово голландське містечко.