Мій дід Олександр дуже любив тепло. Навіть у літню спеку він ходив у штанях і сорочці з довгим рукавом. Взимку натоплював хату так, що було гаряче, і залишався в двох светрах. “Бррр, як холодно надворі” – часто казав він, повертаючись в дім.
Дід пережив війну дитиною, виріс у дитбудинку, все життя працював на заводах. До останніх днів він залишався майстром на всі руки, завжди готовим допомогти з ремонтом моторів, коробок чи нагострити косу для сусідів.
Нещодавно я згадував про його мрію жити в Африці, і уявляв, як було б чудово повезти діда в одну зі спекотних країн нескінченного літа.
У моїй уяві його життя продовжується десь на півночі Сенегалу, на краю Сахари. У нього був би затишний будиночок і гараж-майстерня неподалік Дакару. Я б з радістю придбав для нього інструменти й обладнання, і він став би місцевим майстром на всі руки. Ремонт автомобілів, сільськогосподарської й побутової техніки, двигунів та коробок передач, від виробничих верстатів до електроприладів - дід ремонтував би все.
З часом знайшов би собі помічника і пару учнів. Допомагав би боротися з пустелею, висаджуючи дерева в мінісадках для утримання вологи, а вдячні африканці ділилися б продуктами. Дід завжди жив скромно і не взяв би зайвого.
Звісно, у нього був би маленький город - куди ж без нього! Так би й жив, маючи все необхідне і допомагаючи громаді. А на вихідних сидів би з новими сусідами біля багаття і розповідав історії свого непростого життя. Можливо, навіть навчив би їх пекти курку в глині, розвівши вогонь над прикопаною тушкою, як робив з друзями-підлітками після війни.
Я уявляю, як дід їздить на старенькому мотоциклі запиленими дорогами Сенегалу. Він відновив якусь “Яву”, і тепер вона служить йому вірою і правдою під африканським сонцем, нагадуючи про молоді роки в Україні.
У моїх снах він і зараз там. Засмаглий від гарячого сонця, він навіть став трохи схожим на місцевих. Примружені очі за окулярами, щира посмішка. Худорлява статура - він все ще виглядає молодше за свій вік. Світла сорочка, темно-сірі брюки й біле, як пустельний пісок, волосся. Спокійний, але сильний духом, він би знайшов спільну мову з кожним, хто б не завітав до його майстерні.
До зустрічі в савані, старий друже.